Як «реформаторський» Уряд Гройсмана позбавив громадян України прав на пільги при приватизації

18.01.2018 року був прийнятий Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» і настав час з’ясувати, що фактично змінив цей закон при проведенні приватизації та висловити застереження, до чого можуть привести окремі положення цього закону.

 

Стаття опублікована на сайті всеукраїнського журналу Корупціонер в Україні.

Права громадян України на пільги при приватизації

Пропоную почати з розуміння того, як «реформатори» Гройсмана та деякі «народні» депутати вже позбавили громадян України прав на пільги при приватизації, прийнявши цей Закон, і в зв’язку з цим, він фактично став не про приватизацію, а про розпродаж державного майна.

У попередньому Законі про приватизацію в ст. 2 було зазначено пріоритети та принципи приватизації, зокрема: надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного майна; надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів підприємств, що приватизуються; забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян України у процесі приватизації та у розділі ІV Закону було викладено порядок реалізації цих прав громадянами України.

А в статті 2 нового Закону «реформатори» не зазначили жодного слова про права громадян України на пільги при приватизації та взагалі жодного слова щодо громадян України.

Судьба закону «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»

Особливо треба звернути увагу на те, що відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень нового Закону втрачає чинність Закон України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі». Хтось подумає, ну і що з того, що вказаний Закон втрачає чинність, але саме цим законом було надано право працівникам сільськогосподарських державних підприємств та пенсіонерам цих підприємств безоплатно отримати частку майна підприємства при приватизації. І це ще не всі лиха для людей, тому що новим Законом передбачена приватизація цих підприємств у вигляді єдиних майнових комплексів (набір майна) і в цьому випадку, коли буде продано майно цього підприємства, то після продажу майна це державне підприємство буде ліквідовано. І зазначені селяни замість отримання земельних ділянок у власність, що передбачено статтею 25 Земельного Кодексу, відчують на собі дію пункту 3 статті 24 Земельного Кодексу, а саме: «У разі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються».

Європейський досвід в Україні

Дивує позиція європейських фахівців при розробці цього Закону таких, як Л. Бальцеровича, І. Міклоша, А. Байцуна, тому що їх позиція зовсім не співпадає з порядком проведення приватизації в їх власних країнах. У Польщі, де приватизацією керував Л. Бальцерович, 15 % акцій підприємства безоплатно передавався трудовому колективу, а в малої приватизації результати були такі, що 3 % майна було продано, по 5 % майна було продано право на оренду, а 92 % майна було передано місцевим адміністраціям, які в свою чергу через довгострокову оренду з викупом забезпечили приватизацію.

Тому можна констатувати перший фактичний наслідок цього Закону – завдяки пропозиціям «європейських варягів» (Стратегічні радники), завдяки зусиллям «реформаторів» Уряду Гройсмана та деяким «народним» депутатам, забуто про громадян України при приватизації, забрано право на пільгове придбання майна при приватизації, а у селян взагалі забрали все, що можна було забрати. Ось такі «реформи» для людей.

Качур Д. М. ,    член Громадської ради при ФДМУ ,    експерт з питань приватизації

Додаткові коментарі Ви можете подивитись на сайті всеукраїнського журналу Корупціонер в Україні.