«Аграрні науковці» НААН не дають селянам отримати у власність земельні ділянки при приватизації

Стаття опублікована на сайтах всеукраїнського журналу Корупціонер в Україні та інформаційного агентства Активні громадяни.

Друга історія про Державне підприємство «Білоцерківська дослідно селекційна станція», органом управління якого є Національна академія аграрних наук України (НААН України) на чолі з її президентом – шановним Ярославом Михайловичем Гадзало.

Новий закон “Про приватизацію державного і комунального майна”

Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» був прийнятий 18 січня 2108 р. І стаття 4 цього закону дозволила приватизувати всі державні підприємства, органом управління яких є НААН. У “старому” законі про приватизацію (відповідно до частини 2 ст. 5) майно підприємств НААН та галузевих академій наук (у тому числі і НААН) не підлягало приватизації.
Новий Закон залишив обмеження тільки для об’єктів, які включені до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання та до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

Тому, з 07 березня 2018 року близько 200 сільськогосподарських державних підприємств НААН підлягають приватизації з земельними ділянками, площею біля 450 тис. га., які внаслідок приватизації цих ДП повинні бути передані у власність встановленим категоріям громадян (ст. 116, 25 Земельного кодексу України).

Ініциативи ГО «ОФІЦЕРИ. ГРОМАДЯНИ. ВІЛЬНА. УКРАЇНА»

Відповідно до вимог статті 11 нового Закону 08.10.2018 року та 16.01.2019 року ГО «ОФІЦЕРИ. ГРОМАДЯНИ. ВІЛЬНА. УКРАЇНА» подала до Регіонального відділення ФДМУ Заяву про включення ДП «Білоцерківська дослідно селекційна станція» (ДП «БДСС») до переліку об’єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. РВ ФДМУ реєструє ці заяви та направляє звернення до НААН. Відповідно до вимог Закону, НААН повинно надати згоду або вмотивовану відмову.

Про вмотивовану відмову нам підкаже ст. 19 Конституції України:

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стає зрозумілим, що вмотивована відмова повинна бути тільки з посиланнями на законодавство, яке визначає заборону або обмеження приватизації об’єкту приватизації.

Реакція НААН України

НААН надає відповіді РВ ФДМУ від 24.10.2018 № 10.2-03/477 та 20.01.2019 № 10.2-03/54, якими не погоджує приватизацію ДП «БДСС» та викладає обставини для відмови у приватизації. Одразу зазначаю, що у відмовах жодного посилання на законодавство щодо обмеження у приватизації немає.

А що ж то за обставини, які відсутні у законодавстві та які не дають можливості Бюджету отримати гроші від приватизації, а громадянам отримати у власність земельні ділянки внаслідок приватизації ?

Основний акцент аграрні вчені роблять на те, що ДП «Білоцерківська дослідно селекційна станція» здійснює науково-дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку.
Далі, аграрні вчені зазначають, що серед найвагоміших досягнень є успішна селекція в напрямку буряківництва, озимої пшениці та ярої вики. Приводжу дані про внесення нових сортів до Державного реєстру районованих сортів:

Озима пшениця:

• Білоцерківська напівкарликова – рік реєстрації – 1999 рік
• Олеся –рік реєстрації -2001
• Перлина Лісостепу- 2001 р
• Елегія – 2003 р.
• Ясочка – 2006 р.
• Либідь, Царівна, Лісова пісня – 2008 р.
• Романтика – 2009 р.
• Відрада – 2010 р.
• Щедра Нива, Чародійка Білоцерківська – 2011 р.
• Водограй Білоцерківський – 2014 р.

Вика Яра:

• Білоцерківська 7 – дата реєстрації – 2000 р.
• Білоцерківська 96 – 2001 р.
• Білоцерківська 10 – 2003 р.
• Ярослава – 2006 р.
• Євгена – 2008 р.
• Ліла – 2010 р.
• Озіряна -2014 р.

Як бачимо, вже близько п’яти років нових сортів ДП «БДСС» не реєструвала.

А якщо відкрити сайт ДП «БДСС», то побачимо,що вони пропонують насіння сортів пшениці та при цьому зазначають середню урожайність від 35 до 45 центнерів з га. і згадують про велику урожайність по цим сортам, яку отримали у 1991-1993 роках. Фахівці вже побачили «привабливість» цих сортів пшениці.

Далі, аграрні вчені за обставину, яка позбавляє громадян отримати у власність земельну ділянку та позбавляє Державу отримати гроші від приватизації, вважають великим досягненням отримання у 2017 році валового доходу у сумі цілих 50 млн. грн.

Всі можуть подумати про гарні результати роботи ДП «БДСС» та про те, як ефективно управляє цим підприємством Національна академія на чолі з Я. Гадзалою.

Але Мінекономрозвитку чомусь за 2017 рік та 9 місяців 2018 року ставить оцінки фінансово-господарської діяльності а також ефективності управління ДП – “задовільно“. НААН в цьому випадку повинна була проаналізувати причини, що призвели до такого стану та подати пропозиції щодо реорганізації або приватизації цього підприємства (відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 15.03.2013 № 253 (п. 6.7.)).

Звертаю Вашу увагу на те, що законодавство вимагає від НААН подати пропозицію щодо приватизації, але аграрні вчені на чолі з Я. Гадзалою протиправно відповідають відмовою.

Про діяльність ДП «БДСС» у цифрах

Далі коротенько розглянемо діяльність ДП «БДСС» у 2017 році. На цей час площа земельних ділянок у постійному користуванні ДП складає 3323,5 га. Це відповідно до звітності до Мінекономрозвитку, але на сайті самого ДП чомусь значиться тільки 3191,8 га. – цікава описка…

По звітності за 2017 рік чистий дохід (виручка) від реалізації продукції склала 47,184 млн. грн, а ніяк не 50 млн. грн, як зазначили у листі аграрні вчені. Тепер дохід 47,184 млн. грн. ділимо на 3323,5 га. та отримуємо 14,197 тис. грн. доходу на 1 га., при цьому середній дохід на 1 га. по Україні склав 18,948 тис. грн.

Сподіваюсь, Ви помітили наукові “досягнення, використання передових технологій та застосування найкращого насіння”, які забезпечили мінус 4,751 тис. грн. доходу з 1 га. в порівнянні з середнім доходом по Україні.

Таким чином, середнє господарство в Україні з 3223,5 га. отримало дохід 61,078 млн. грн, а ДП «БДСС» спроміглося тільки 47,184 млн. грн. або навмисно показали такий офіційний дохід ДП. В результаті бюджет України недоотримав 2,3 млн. грн. ПДВ з різниці 13,894 млн. грн. та 8,7 млн. грн, як 75 % відрахувань з прибутку ДП.

І це ми порівнюємо середні показники по Україні з показниками науково-дослідного ДП, яким управляють аграрні світила НААН.

В додаток до цього, у листі аграрні вчені зазначили про отримання 11,0 млн. грн. прибутку, але при цьому відрахування частини чистого прибутку до державного бюджету становило аж 18,0 тис. грн.

Приводжу ці розрахунки для того, щоб ви зрозуміли, як держава недоотримала гроші до бюджету. Отже ці гроші потрапляють до кишень зацікавлених осіб за рахунок заниження офіційного валового доходу та використання «сірих схем» по передаванню у користування земельних ділянок ДП третім особам.

У своєму листі за грудень 2018 року аграрні вчені, які управляють ДП «БДСС» зазначили кількість працюючих на рівні 160 осіб, але відповідно до звітності за 9 місяців 2018 року середньооблікова кількість штатних працівників складала 135 осіб.
Лише у 2017 році штатних працівників в ДП було 160. Ми бачимо, що аграрні вчені вводять в оману орган приватизації завищуючи фактину чисельність працівників на 25 осіб.

Таким чином ДП БДСС, разом з НААН, виконують основну соціально-економічну функцію – забезпечення робочими місцями працюючих, створення робочих місць, про що вони зазначали у своєму листі (по факту у 2018 році зменшення 25 робочих місць та звільнено 25 працівників).

Відповідно до звітності 2017 року, витрати на оплату праці склали близько 11 млн. грн, що становить 23% від доходу ДП, але середні витрати по Україні на оплату праці по відношенню до доходу від рослинництва становила 4,9%. Відчуваєте результат застосування наукових досягнень та сучасних технологій у господарській діяльності ДП «БДСС» при управлінні аграрними вченими.

Про факт ефективної прибуткової діяльності ДП «БДСС» у 2017 році також свідчить зростання кредиторської заборгованості з 2,933 млн. грн. до 8,035 млн. грн. У тому числі на кінець 2017 року виникла заборгованість з виплат заробітної плати у сумі 544 тис. грн. та заборгованість зі сплати податків на 686 тис. грн.

Саме так працює ДП та саме так управляють аграрні вчені – 18 тис. грн. відрахування чистого прибутку у 2017 році замість майже 9 млн. грн. та ще й станом на 01.01.2018 року борги зі сплати податків та зборів у сумі 686 тис. грн.

Де гроші ?

А чому так і де ці гроші? А все просто – про це читайте у статтях:
«Аграрні барони»: як керівництво Академії аграрних наук отримує для себе і родичів державну землю»;

«Найгірший агрохолдинг: як держава управляє своїми землями»;

Академіки-латифундисти. Як НААН перетворилася на приватний агрохолдинг;

Туфли главы НААН Гадзало за 11 тыс. долларов оплачены его девушкой пресс-секретарём;

Академия аграрных наук собирает деньги с фермеров в новогоднюю ночь в яких були наведені факти по журналістським розслідуванням скільки хабарів збирають аграрні вчені у туфлях за 11 тисяч доларів.

Скільки всього не доплатили у бюджет Державні підприємства НААН за 2017 рік та скільки грошей осіло у кишенях зацікавлених осіб?

Президент НААН Я. Гадзало 16.07.2018 року зазначив, що у розпорядженні НААН знаходиться 364 тис. га. ріллі. При цьому валовий дохід ДП НААН у 2017 році з 1 га. ріллі склав 12 тис. грн. Тоді 75% відрахувань від прибутку становить 100 млн. грн.

Звертаю вашу увагу, що середній дохід з 1 га. ріллі по Україні у 2017 році становив 18,945 тис. грн. Тобто науковці, з передовими технологіями, отримали дохід з 1 га. ріллі на 6,945 тис. грн., це менше, ніж середній показник по Україні.

Таким чином, всі державні підприємства, якими керує НААН, офіційно недоотримали дохід 2,527 млрд. грн. по середньому показнику доходу з 1 га. по Україні або приховали його та розтягнули по кишеням. З цього бюджет недоотримав 421 млн. грн. ПДВ, а з решти, як з прибутку 2,106 млрд. грн. бюджет недоотримав у вигляді 75% відрахувань з прибутку суму 1,579 млрд. грн.

Так ось цей самий шановний Ярослав Михайлович Гадзало ізараз є керівником НААН, при якому бюджет недоотримав колосальні гроші від діяльності усіх ДП та у тому числі ДП «БДСС». Він протиправно став на заваді проведення приватизації цього ДП та тим самим не дає Державі отримати гроші від приватизації, а головне – громадянам отримати у власність земельні ділянки.

Кому потрібна земля ?

При приватизації ДП з його земель передбачена передача до 15 % до земель резерву, які також можуть бути розпайовані в першу чергу на громадян, які мають пільги – а це категорія учасники бойових дій.
І якщо дивитися далі, то після приватизації прийде покупець, у якого рентабельність буде не нижче ніж по країні. Будуть збережені робочі місця – а це податки. Громадяни та пільгові категорії будуть отримувати орендну плату за паї та теж платити податки до місцевого бюджету – а це розвиток села.

І цьому всьому заважає одна людина, яка без сорому, у туфлях за 11 тисяч доларів, не дає бюджету України отримувати величезні кошти, а громадянам земельні ділянки у власність при приватизації.

Також хочу зазначити щодо нефахового вирішення питань приватизації у цьому питанні посадовими особами ФДМУ. Але там теж негаразди – незрозуміло призначений в. о. Голови ФДМУ В. Трубаров ініціює на призначення заступником В. Герца, якій відповідає за приватизацію – це той самий який і раніше відповідав у ФДМУ за приватизацію та за три роки не виконав план надходження коштів до Бюджету на суму майже 68 млрд. грн. А відповідно до закону, саме ці посадові особи разом з начальником РВ ФДМУ повинні були визначитись щодо протиправності відмови НААН та звернутися з цього приводу до правоохоронних органів. Але, але, але…

Тому можна констатувати перший фактичний наслідок цього Закону – завдяки зусиллям «реформаторів» Уряду Гройсмана та деяким діячам, існує загроза для громадян та пільговиків сільської місцевості залишитися без права на приватизацію земельних ділянок державних підприємств. Також існує загроза лишити Державу отримати кошти від приватизації.

Що робити для отримання Бюджетом коштів від приватизації та для збереження права громадянина на отримання у власність земельної ділянки при приватизації ДП?

Зараз необхідно об’єднатися для звернень до відповідних органів влади та до народних депутатів, для проведення мирних зібрань біля НААН для висловлювання протесту проти свавілля деяких осіб.
Надати інформацію до правоохоронних органів та домогтися вирішення проведення приватизації у законний спосіб.
Я, як голова правління ГО «ОФІЦЕРИ. ГРОМАДЯНИ. ВІЛЬНА УКРАЇНА» звернувся до правоохоронних органів з заявами про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами НААН та РВ ФДМУ щодо протиправних відмов у приватизації ДП.

Тому треба контролювати дії влади, не давати їм можливості порушувати законодавство та права громадян, знати та боротися за свої конституційні права, за прозору приватизацію, за надходження до бюджету та боротися проти свавілля чиновників.

Чи стане громадянин джерелом влади залежить від кожного з нас.

Блог автора – постійна ссилка на статтю
Качур Д. М. , член Громадської ради при ФДМУ , експерт з питань приватизації