Народні депутати і громадяни
Як народні депутати «забили» на права пересічного громадянина.
Стаття опублікована на сайті всеукраїнського журналу Корупціонер в Україні.
Висвітлення роботи народних депутатів та їх фракцій у питанні захисту прав виборця та виконання ними законодавства має велике значення для нас громадян перед майбутніми виборами. Це нам дасть змогу зрозуміти за кого голосувати, тому що кожен може відчути як обраний ним народний депутат представляв інтереси громадян, захищав права та інтереси виборців та як особисто виконував вимоги Конституції та законодавства України.
Багато хто подумає, що знову замовна стаття проти деяких депутатів, але я наддам факти особистого досвіду щодо звернень до всіх голів фракцій Верховної Ради України. Тому хочу розповісти про своє враження на те, як деякі народні депутати (голови фракцій ВРУ) розглядають та вирішують питання звернення громадян, виконують Конституцію і вимоги Законів України «Про статус народного депутата» та «Про звернення громадян». А ви, шановний читач, робіть висновки щодо діючих депутатів по фактам мого досвіду та по фактам особистого досвіду звернення до депутатів.
Законодавство щодо обов’язків народного депутата
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат зобов’язаний розглядати звернення виборців відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
Для нас громадян дуже важливо виконання зазначених прав та вимог цих Законів, тому що саме це забезпечує виконання нашого права повсякденного впливу громадянина на владу та участь в управлінні державними справами.
Завдання у нас громадян одне – сумісними зусиллями добиватися виконання державними службовцями, депутатами, посадовими особами та органами влади прав громадянина.
Для здійснення зазначених прав громадянам Закон надає право надавати звернення до органів влади та їх посадових осіб та до депутатів усіх рівнів у формі пропозицій (зауважень), заяви (клопотання) і скарги.
Є сенс звернути Вашу увагу на таку форму звернення, як заява.
У Законі зазначено, що заява це є звернення громадян із:
- проханням про сприяння реалізації, закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів;
- повідомленням про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності у тому числі і органів влади, депутатів усіх рівнів, посадових осіб;
- висловлюванням думки про поліпшення їх діяльності.
Про те, як розглядають звернення громадян народні обранці
Я, як член громадської ради при ФДМУ, по питанням приватизації та діяльності Фонду державного майна України за останні три місяці був змушений п’ять разів звертатися з заявами до голів фракцій Верховної Ради України.
Загальний висновок – із восьми фракцій та груп ВРУ жоден народний депутат не виконав вимоги законодавства щодо розгляду моїх звернень, тобто всі депутати порушили права громадянина, які зазначені у статті 18 Закону України «Про звернення громадян». Єдиний народний депутат Ю. Бойко по всім моїм зверненням направив депутатські звернення до відповідних державних органів влади та по одному разу це зробили народні депутати фракції «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», фракції політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ», фракції політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ», фракції Радикальної партії Олега Ляшка, фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Зазначені народні депутати це зробили один раз і лише після мого зверенення до Уповноваженого з прав людини за поновленням моїх прав, які порушили зазначені народні депутати.
Ще раз наголошую, що в мене немає особистих вподобань до політичних партій, але факти кажуть про те, що співголова фракції політичної партії «Опозиційний блок» Бойко Ю. А. виявився самим дисциплінованим з питання розгляду звернення громадян.
Народні депутати та права громадян
В той же час всі голови фракцій (у тому числі і Ю. Бойко) не виконали інші права громадянина, які зазначені в ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», а саме не забезпечили виконання права на участь у перевірці заяви, права на ознайомлення з матеріалами перевірки, права на участь у розгляді перевірки та права одержання письмової відповіді про результати розгляду заяви.
Наша держава є парламентсько-президентською республікою, тобто я розповідаю Вам про факти бездіяльності можновладців вищого контролюючого органу влади. Викликають жах такі дії наших народних депутатів та виникає питання – а навіщо мені потрібні такі народні депутати? Ці факти висвітлюють одну із обставин безладу в нашій Україні та нашого такого тяжкого життя.
При таких порушеннях моїх прав та вимог законодавства народними депутатами, я просто вимушений звертатися до Уповноваженого з прав людини з заявою про поновлення моїх прав, порушених народними депутатами, які є представниками народу і вищому органу влади, які обиралися громадянами та приймали присягу на вірність народу України.
Моє особисте переконання, що показник праці народного депутата, це не тільки присутність на засіданнях та кількість опрацьованих законопроектів. Головне – це кількість вирішених питань, які були зазначені у зверненнях громадян та кількість випадків порушення прав громадян. Та маю думку, що ці критерії повинні бути основними при відзиві або для вимоги щодо складання повноважень депутатами (але це потребує певних змін в законодавстві і цей процес знаходиться під контролем тих самих депутатів).
Може окремі народні депутати працюють краще?
Читач може подумати, що мало що може залежати від окремого народного депутата. Я не буду зараз перераховувати всі величезні повноваження наших народних обранців, тільки наведу приклад конкретних повноважень та дій народного депутата І. Лапіна. Чому саме цей народний депутат, знову нічого особистого, але І. Лапін виконував обов’язки голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, на яку зокрема покладено обов’язки контроля за виконанням законодавства при приватизації.
Тому, по своїй діяльності я більше півсотні разів звертався з заявами до нього щодо порушення законодавства під час проведення приватизації. І жодного разу народний депутат І. Лапін не виконав вимоги законодавства щодо звернення громадян та кожний раз порушував мої права.
Читач сам собі подумає, що цей народний депутат був зайнятий питаннями приватизації та діяльності ФДМУ і йому ніколи було звертати увагу на звернення громадянина.
«Досягнення» при проведенні приватизації
Довожу до відома читача, що народний депутат І. Лапін провів два засідання Спеціальної контрольної комісії у 2016 році та два засідання у 2017 році – два дні на рік потрачено на засідання Спеціальної контрольної комісії ВРУ з питань приватизації (доречі комісія має статус комітету ВРУ).
Виходячи із кількості засідань Спеціальної контрольної комісії складається враження, що з приватизацією в Україні все гаразд. Але для цього треба звернутися до планів надходжень до бюджету України від приватизації та про стан виконання цих завдань.
- У 2015 році план надходжень до бюджету від приватизації 17, 0 млрд. грн – надійшло 0, 151 млрд. грн (151 млн), процент виконання 0,9%.
- У 2016 році план надходжень до бюджету від приватизації 17, 1 млрд. грн – надійшло 0, 171 млрд. грн (171 млн), процент виконання 1,1%.
- У 2017 році план надходжень до бюджету від приватизації 17, 1 млрд. грн – надійшло 3,376 млрд. грн процент виконання 19,7%.
Неважко підрахувати і ми зрозуміємо, що за три роки бюджет недоотримав від приватизації 47 з половиною млрд грн. При цьому контролюючий орган на чолі з народним депутатом І. Лапіним збирається на два засідання за рік та ще і при такому рівні виконання надходжень до бюджету, роботу ФДМУ визнають задовільною. І всі посадові особи при цьому залишаються на місцях та отримують величезну зарплатню починаючи з Прем’єр-міністра, Голови ФДМУ та закінчуючи народними депутатами, які зобов’язані контролювати організацію процесів приватизації.
Шановні читачі, якби Ви виконували свою роботу лише на 19 відсотків, хіба бодай хтось став Вам платити заробітну платню? А премію…? А от нашим шановним можновладцям ми чогось платимо за такі показники і зарплату, і премії, і геть не такі як у Вас.
Це факти про те, як працює окремий народний депутат І. Лапін, як працюють голови фракцій ВРУ, як вони виконують свої обов’язки та забезпечують виконання прав громадян.
Ідучи на вибори згадай та подумай про кандидата, за якого ти голосуєш
Тому кожний з нас по результатам особистого досвіду спілкування з депутатами та чиновниками повинен зробити висновки та відповісти на питання за кого голосувати, або трапиться знову таке як зараз.
Чи стане громадянин джерелом влади залежить від кожного з нас!
Блог автора – постійна ссилка на статтю
Качур Д. М. , член Громадської ради при ФДМУ , експерт з питань приватизації