Людмила Денісова вирішила стати Уповноваженим «проти» прав людини

Одне з важливих завдань у нас громадян – це змусити державних службовців, депутатів, посадових осіб та органів влади виконувати права громадянина.

Шановний читач, я розумію, що ця стаття не має опису якихось яскравих подій, але вона несе інформацію із власного досвіду щодо захисту та реалізації прав громадянина. Насамперед приведу основні положення законодавства щодо наших прав та обов’язків органів влади та державних службовців.

Нам, громадянам, Конституцією України надано право здійснювати владу через органи влади (ст. 5), право брати участь в управлінні державними справами (ст. 38) та право на те, що Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3).
І всі органи влади та їх посадові особи зобов’язані забезпечити виконання прав громадян, забезпечити дію принципу верховенства права та діяти тільки на підставі, в межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приклад із власного досвіду

Мої законні права порушено….

Ця історія почалась з того, що 25 червня 2018 року я звернувся з заявою до Національного агентства з питань державної служби (НАДС) із повідомленням про порушення чинного законодавства та про недоліки в діяльності посадових осіб НАДС щодо проведення конкурсу на зайняття посади керівника апарату ФДМУ.
У цій заяві (і на це я звертаю Вашу увагу) я зазначив, які мої права, яким чином їх необхідно виконати та надав вимогу щодо виконання прав заявника, які зазначені у статті 18 Закону України «Про звернення громадян» (завжди потрібно зазначати на виконання яких прав Ви наполягаєте – мою заяву можна використати як підказку для написання).

НАДС листом від 03.07.2018 № 4932/90-18 надало письмову відповідь про результати розгляду цієї заяви, але при цьому посадові особи НАДС грубо порушили мої права, які визначені статтею 18 Закону Країни “Про звернення громадян”(Закон) зокрема:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Звертаємось до Уповноваженого з прав людини

З приводу порушень моїх прав посадовими особами НАДС, я 31 липня 2018 року подав відповідну заяву № 1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій, в якій повідомив про наявні порушення моїх прав та вимагав від Уповноваженого виконати свої обов’язки про поновлення моїх законних прав. У заяві до Уповноваженого я знову зазначив свої права, які необхідно виконати відповідно до ст. 18 Закону України “Про звернення громадян”.

Уповноважений з прав людини, чи Уповноважений “проти” прав людини?

29 серпня 2018 року Секретаріат Уповноваженого повідомив мене про те, що  розпочато розгляд мого звернення та про те, що необхідно додатково вивчити питання, зазначені у заяві, та що про результати розгляду звернення мене буде додатково повідомлено.

Звертаю Вашу увагу на те, що відповідно  до ст. 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України відповідно до Закону України “Про звернення громадян” та на те, що відповідно до ст. 20 Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, розглядаються і вирішуються невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх надходження. Також зазначено у цій статті, що загальний термін вирішення питань, порушених у звернені (зверніть увагу – вирішення питань), не може перевищувати сорока п’яти днів.

Тобто, Законом встановлено, що Уповноважений у цьому випадку зобов’язаний був поновити мої права до 15 вересня 2018 року, а весь час з 31 липня посадові особи Уповноваженого та сам Уповноважений повинні були провести перевірку та розгляд моєї заяви, при цьому виконуючи мої права. Мої очікування залишились марними…

Звертаємось до суду з проханням змусити Уповноваженого виконати свою роботу

Коли всі визначені строки пройшли, я 13 грудня 2018 року подав до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративний позов про визнання дій посадових осіб протиправними та зобов’язання вчинити дії, в якому навів факти про порушення моїх прав посадовими особами Уповноваженого та Уповноваженим при розгляді мого звернення. При цьому я просив суд визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого Денісової Л. Л. та зобов’язати Уповноваженого провести належний розгляд мого звернення з забезпеченням моїх прав заявника відповідно до положень Закону.

Тобто, я звернувся до суду з проханням змусити Уповноваженого з прав людини забезпечити виконання моїх прав при розгляді звернення, які порушив Уповноважений з прав людини.

Судове рішення

24 грудня 2018 року Окружний адміністративний суд м. Києва приймає ухвалу по справі 640/21535/18 «По відкриття спрощеного провадження у справі» і таким чином суд визнав факти та докази про порушення моїх прав Уповноваженим з прав людини, які були зазначені у позові, достатніми для розгляду їх судом.
Представник Уповноваженого В. Тисленко (по довіреності від Уповноваженого) надає суду відкликання на мою позовну заяву в якому зазначає, що мої позивні вимоги є незаконними й необґрунтованими.

Реакція Уповноваженого

Ви можете уявити собі, що мої вимоги, як громадянина, по виконанню моїх прав, які визначені Законом, на думку Уповноваженого є незаконними. Далі, Уповноважений зазначає, що права, передбачені статтею 18 Закону, заявник реалізує в обсязі, що відповідає його інтересам, із власної ініціативи.

Яким чином я зміг би дізнатися про особу, яка перевіряє заяву, далі потрапити на перевірку заяви, далі взяти матеріали перевірки та вгадати час розгляду заяви й прийти в цей час до Уповноваженого і все це через охорону?
Акцентую Вашу увагу на тому, що я в кожній заяві зазначав: “при розгляді цієї заяви забезпечити дотримання моїх прав, встановлених ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» (викладаю також детально заходи для забезпечення можливості реалізації моїх прав, відповідно до Закону), а саме:

після призначення виконавця (посадової особи, яка здійснить перевірку заяви) та внесення даних про це в реєстраційно- контрольну картку (постанова КМУ від 14.04.1997 р. № 348), повідомити мене про дату та час перевірки поданої заяви для забезпечення виконання мого права брати участь у перевірці та для забезпечення виконання мого права особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву;

повідомити щодо дати закінчення перевірки заяви та повідомити про час і дату для реалізації мого права знайомитися з матеріалами перевірки;

визначити термін для реалізації мого права подавати додаткові матеріали або для реалізації права наполягати на здійсненні запитів для отримання додаткових матеріалів;

право бути присутнім при розгляді заяви (бути присутнім на засіданні при розгляді заяви), а саме: на доповіді виконавця (особи, що перевіряла заяву) про результати перевірки, щодо проекту резолюції та щодо проекту прийнятих рішень;

під час прийняття Вами рішень з порушених питань у заяві (відповідно до додатків № 1, № 4 постанова КМУ віл 14.04.1997 р. № 3480); та при підготовці письмової відповіді за результатом розгляду заяви (ст. 16 Закону), яку в обов’язковому порядку підписує керівник органу.

Як з’ясувалося, Уповноваженому не зрозумілі такі прості прохання, які надали би мені можливість реалізувати мої права – тому виникає риторичне питання: що це за Уповноважений та навіщо включати «дурня»?
Ну і кінець кінцем, до цього відкликання на позовну заяву по моїй заяві до Уповноваженого від 31.07.2018 року в додатках додаються також листи Секретаріату Уповноваженого від 25.04.2018р., 21.05.2018р. та від 30.05.2018р.

Бачите, діючий Уповноважений заздалегідь знала, що писати на мою заяву від 31.07.2018 року. Виявляється, що Уповноважений відповів мені ще до того, як я до нього звернувся…?

Залишилося дочекатися рішень суду, тому що я у грудні 2018 року направив 13 позовних заяв до суду з приводу порушення моїх прав при розгляді звернень посадовими особами КМУ та Прем’єр-міністром, ФДМУ та Уповноваженим і по 12 були відкриті провадження.

Наші права у наших руках

Це є прикладом, як необхідно змушувати Уповноваженого та інших державних службовців виконувати свої обов’язки щодо поновлення та виконання наших прав та прикладом участі у справах Держави.

Для цього потрібне бажання, а взагалі це повинно бути обов’язком кожного громадянина, та потребує невеликих зусиль – отримати необхідну інформацію (відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації») та, побачивши порушення законодавства з боку посадових осіб, звернутися зі зверненням до відповідних органів влади та повідомити про ці порушення (відповідно до Закону України «Про звернення громадян» – Закон).

Для здійснення зазначених прав громадянам Закон надає право подавати звернення до органів влади та їх посадових осіб у формі пропозицій (зауважень), заяви (клопотання) і скарги.

Заява

Резонно звернути Вашу увагу на таку форму звернення, як заява.
У Законі зазначено, що заява це є звернення громадян з:

проханням про сприяння реалізації, закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів;

повідомленням про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності у тому числі і органів влади, депутатів усіх рівнів, посадових осіб;

висловлюванням думки про поліпшення їх діяльності.

Відповідно до вимог цього Закону, наша заява повинна бути перевірена посадовою особою та розглянута керівником органу (ст. 15, 18, 19 цього Закону) та при викладенні у заяві прохання про забезпечення виконання переліку прав громадянина, які зазначені у статті 18 цього Закону ми маємо право викладати аргументи при перевірці заяви, знайомитися з матеріалами перевірки, подавати додаткові матеріали та головне – бути присутнім при розгляді заяви.
Таким чином при отриманні заяви, Закон вимагає від посадових осіб – вирішити питання, які були зазначені у заяві, прийняти відповідні рішення, виконати їх та забезпечити виконання прав громадянина, зазначених у ст. 18 Закону:

• Орган влади повинен призначити особу для перевірки заяви, скласти матеріали перевірки, забезпечити виконання права громадянина брати участь у перевірці заяви та надавати свої аргументи особі, яка проводить перевірку, та права знайомитися з матеріалами перевірки;
• Забезпечити виконання права громадянина щодо подання додаткових матеріалів;
• Здійснити розгляд заяви у присутності громадянина, якщо він зазначив таке прохання у своїй заяві;
• Отримати письмову відповідь (по заявам, відповідно до ст. 15 Закону, за підписом керівника органу влади) про результати розгляду заяви і суть прийнятого рішення.

Кожен з нас повинен зрозуміти, що нам надані величезні права в управлінні державними справами та по контролю за діяльністю посадовців та органів влади, але для цього треба трішечки попрацювати: почитати статті 3, 5, 40 Конституції України та Закон України «Про звернення громадян» (статті 1, 3, 5, 15, 18, 19, 20 Закону), скласти та подати заяву та добитися її розгляду відповідно до вимого Закону та досягати виконання зазначених у Законі прав громадянина.

Чи стане громадянин джерелом влади залежить від кожного з нас.

Блог автора – постійна ссилка на статтю
Качур Д. М. , член Громадської ради при ФДМУ , експерт з питань приватизації