“Прозорро” не прозора ?

Стаття опублікована на сайтах всеукраїнського журналу Корупціонер в Україні та інформаційного агентства Активні громадяни.

Інформація для цієї статті цілком взята зі Звіту Рахункової палати, затвердженого рішенням Рахункової палати від 29.11.2018 № 30-4, «Про результати ефективності використання та розпорядження майном державного підприємства «ПРОЗОРРО», що має фінансові наслідки для державного бюджету».

Насамперед, вважаю за необхідне виконати рекомендації Рахункової палати до КМУ та Мінекономрозвитку (п. 5.2 та 6.1 Пропозиції): спростувати інформацію, розміщену в офіційних джерелах про те, що електрона система публічних закупівель зекономила державному бюджету мільярди гривень, яка не має документального підтвердження.
Тобто ці «реформатори» не мають документального підтвердження економії, а «мільярди економії» малювали для піару та цифри брали “зі стелі”.

Нормативно-правове регулювання управління майном ДП «ПРОЗОРРО» та функціонування електронної системи закупівель

Нормативна база в частині, що стосується функціонування електронної системи закупівель (до складу ЕСЗ входить ІТС “Prozorro”, авторизовані електронні майданчики, та веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель (Мінекономрозвитку – п. 6 ст. 1 Закону України № 922 від 25.12.2015 «Про публічні закупівлі»), є недосконалою і потребує суттєвих змін.

Згідно з п.п.3 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу та наповнення інформаційного ресурсу віднесено до функцій Мінекономрозвитку (п. 6,7 ст. 8 Закону № 922). Але Мінекономрозвитку наказом від 18.03.2016 № 4735 відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначило ДП «ПРОЗОРРО».

Фактично, вказаний наказ видано Мінекономрозвитку з порушенням п. 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону № 922, якими забезпечення і наповнення веб-порталу та інформаційного ресурсу Уповноваженого органу віднесено до основних функцій такого органу (яким є Мінекономрозвитку) і не передбачено залучення третіх осіб до їх виконання. Виходить, що С. Кубів (міністр) разом зі М. Нефьодовим (1 заступник міністра) ставлять себе вище Закону та своє міністерство вище Верховної Ради України.

Далі вже КМУ 08.07.2016 року вносить зміни до Постанови КМУ від 24.02.2016 р. № 166 (далі – Порядок № 166) та застосовує поняття «попередня авторизація, що не передбачено ст. 1 Закону № 922 і таким чином надає право Мінекономрозвитку приймати рішення про попередню авторизацію майданчиків (п. 17 Порядку № 166). При цьому, Законом № 922 та іншими законами проведення попередньої авторизації не передбачено.

Виходить, що внесені КМУ до Порядку № 166 зміни не відповідають вимогам ст. 10 Закону № 922. Відповідно, всі процедури, функціональні завдання та обов’язки, введені на підставі поняття «попередня авторизація», суперечать Закону № 922.

Ось тут своє «ставлення» до виконання законів вже показав В. Гройсман.

Оскільки на сьогодні всі електроні майданчики, які функціонують, не авторизовані, це є порушенням законодавства.

Саме такі висновки робить Рахункова палата і по ним ми бачимо, що виконавча влада під керівництвом В. Гройсмана суцільно порушує вимоги Закону та роботу електронних майданчиків ставить поза межами Закону.

Показники фінансово-господарської діяльності ДП «ПРОЗОРРО»

Фінансові плани ДП «ПРОЗОРРО» затверджувалися Мінекономрозвитку з порушенням термінів, визначених статтею 75 Господарського кодексу України (на 2017 рік дата затвердження 17.01.2017, на 2018 рік – 06.01.2018 р.).

У той же час, зі щорічним зростанням обсягу доходів, збільшуються витрати Підприємства (витрати: у 2015 р. – 23,5 млн. грн.; у 2016 р. – 34,1 млн. грн; у 2017 р. – 59, 6 млн. грн; за І півріччя 2018 р. – 35,4 млн. грн). Знайома ситуація, коли інтереси Держави з відрахування 75% від прибутку підприємства залишаються на другому плані.

При цьому протягом останніх 1,5 років поглиблюється істотна диспропорція між високими темпами зростання витрат на оплату праці та приростом чистого доходу ДП «ПРОЗОРРО» (І півріччя 2018 р. – показник чистого доходу в порівнянні з І півріччям 2017 р. зріс на 5, 4%, а витрати на оплату праці за цей період зросли на 41, 9 %).

Наведені вище фактори вказують на тенденцію до зменшення прибутку Підприємства і, відповідно, зменшення надходень до Державного бюджету України. Такий стан справ може свідчити про свідоме збільшення витрат Підприємства з метою мінімізації платежів до бюджету.

У той же час аудит засвідчив, що основні фінансові показники діяльності ДП «ПРОЗОРРО» не можуть бути підтверджені Рахунковою палатою. Це дає підстави зробити висновок про існування суттєвого ризику сплати до бюджету у неповному обсязі.

Крім того, неналежний контроль Мінекономрозвитку призвів до недостовірності показників у звітах про виконання фінансових планів Підприємства.

Фактично, за відсутності контролю Мінекономрозвитку Підприємством у 2016 році з порушенням законодавства здійснено розподіл чистого прибутку.

Така бездіяльність Мінекономрозвитку призвела до викривлення фінансової звітності і свідчить про відсутність належного фінансового контролю за діяльністю підпорядкованого Підприємства.

Прийняття недостовірних документів без належної перевірки може свідчити також про умисне приховування окремих незаконних фактів у діяльності підприємства, заниження відрахувань до державного бюджету і може мати ознаки службової недбалості, відповідальність за яку передбачена ст. 367 Кримінального кодексу України (ККУ).

Результати аудиту свідчать про наявність окремих факторів, які можуть призвести до виникнення фіскальних ризиків. Фактично, при оцінці фіскальних ризиків Мінекономрозвитку вплив цього фактору не врахувало, що може свідчити про недостовірну їх оцінку.

Ось так працюють «реформатори» на чолі з М. Нефьодовим, що Рахункова палата вбачає наявність кримінальної відповідальності по ст. 367 ККУ.

Законність та ефективність використання та розпорядження майном

Дуже цікава ситуація склалася із майновими правами на інформаційно-телекомунікаційну систему «Prozorro» (ІТС «Prozorro»).

Як встановлено аудитом, наприкінці 2015 року Підприємство безкоштовно отримало у користування об’єкти ІАС (інформаційно-аналітичної системи) «Prozorro» від ГО «Трансперенсі Інтернешил Україна». Майнові права на об’єкти ІАС «Prozorro» є власністю ГО «Трансперенсі Інтернешил Україна».

Фактично, ГО «Трансперенсі Інтернешил Україна» не передала у власність на користь Підприємства права інтелектуальної власності на об’єкти ІАС (які включені до ІТС) і залишається повноправним власником всіх прав інтелектуальної власності на ці об’єкти. Крім того, з урахуванням вимог ст. 429 Цивільного кодексу України та за відсутності угоди між власниками майнових прав на ІТС (фізична особа та Підприємство), яка визначає відносини між ними, майнові права інтелектуальної власності на ІТС також належать Корнійчуку В. В.

Зазначене свідчить, що ДП «ПРОЗОРРО» не є повноправним власником майнових прав на усі об’єкти, що входять до складу ІТС «Prozorro», а отже при створенні ІТС «Prozorro» не було забезпечено належного дотримання державних інтересів у частині ефективності функціонування електронних закупівель.

Крім того, на час прийняття ІТС «Prozorro» у дослідну експлуатацію система не мала функціоналу процедури конкурентного діалогу та рамкових угод (не виконано вимоги Закону № 922) і до сьогодні система не має функціоналу рамкових угод.

Слід зазначити, що ІТС «Prozorro» понад два з половиною роки перебуває в дослідній експлуатації (яка мала завершиться ще 31.12.2016 року) і це зумовлено насамперед необхідністю продовження робіт з отримання атестату відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ).

КСЗІ ІТС «Prozorro» станом на 31.10.2018 не атестована, як того вимагає ст. 8 Закону України від 05.07.1994 № 80 «Про захист інформації в ІТС» та ст. 12 Закону № 922. Відповідно, відсутність атестата КСЗІ унеможливлює сертифікацію ІТС «Prozorro» за міжнародним стандартом з інформаційної безпеки ISO 27001, як це передбачено Законом № 922.

Як зрозумів читач, «реформатори» до сьогодні не спромоглися оформити належним чином права інтелектуальної та майнової власності Держави на ІТС «Prozorro» а також побудувати систему захисту, яка відповідає стандартам.

Вони знайшли вихід від незахищеності інформації ІТС «Prozorro», але який?

Однією з причин невідповідності захисту інформації стало розміщення до березня 2018 року основної бази даних ІТС «Prozorro» на серверах платформи Amazon Web Services (AWS), але договір між AWS та ДП «ПРОЗОРРО» відсутній (адміністрування здійснювало ТОВ «Група Квінт»). Протягом лютого-березня 2018 року ІТС «Prozorro» мігрувало на захищений майданчик хмарних сервісів Де Ново (ТОВ «ДЕ НОВО» має КСЗІ, підтверджену атестатом). Як ви розумієте, приватний бізнес має КСЗІ та отримує гроші за адміністрування та ще й немалі кошти витратив на послуги з міграції з AWS.

Крім того, дії посадових осіб головного розробника проекту постанови КМУ (від 24.02.2016 № 166) та Секретаріату КМУ, які проводили експертизу проекту, прийняття якого вплинуло на надходження до державного бюджету можуть мати ознаки кримінального правопорушення по ст. 211 або по ст. 367 ККУ.

Фінансові наслідки для Державного бюджету України

Отже, станом на 31.10.2018 ІТС «Prozorro» в порушення вимог ст. 8 Закону України «Про захист інформації в ІТС» та ст. 12 Закону № 922 функціонує без КЗСІ з підтвердженою відповідністю. Існують суттєві ризики уразливості ІТС «Prozorro» до надзвичайних подій, кібератак, несанкціонованого втручання в роботу системи, що ставлять під сумнів достовірність та прозорість процедур публічних закупівель. Як Вам такий висновок?

Оцінка виконання Мінекономрозвитку функцій уповноваженого органу управління майном підприємства

Аудит засвідчив, що окремі повноваження уповноваженого органу управління у 2016-2017 роках та І півріччі 2018 році здійснювалося Мінекономрозвитку неналежно.

Посадовими особами Мінекономрозвитку, а саме заступником Міністра М. Нефьодовим та державним секретарем О. Перевезенцевим без належних правових підстав і економічних обґрунтувань призначено в.о. генерального директора ДП «ПРОЗОРРО».
Такі неправомірні дії посадових осіб Міністерства призвели до незаконного нарахування та виплати заробітної плати, чим нанесено збитків Підприємству.

Наведене може мати ознаки кримінального правопорушення, вчиненого посадовими особами Мінекономрозвитку, в частині заподіяння істотної шкоди інтересам державного підприємства шляхом зловживання владою або службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, відповідальність за яке передбачено ст. 364 або ст. 367 ККУ.

Всього В. Задворному (в.о. генерального директора) нараховано з 01.04.2017 по 30.06.2018 заробітну плату в сумі 2407,1 тис. грн, з яких, за розрахунками аудиторів, з порушенням вимог нормативних актів – щонайменше 837,12 тис. грн., що нанесло збитків Підприємству. Зазначене може мати ознаки кримінального правопорушення, вчиненого посадовими особами Мінекономрозвитку, відповідальність за яке передбачено ст. 364 або ст. 367 ККУ.

Заяви Уряду та Мінекономрозвитку про те, що електронна система публічних закупівель за час функціонування зекономила державному бюджету за різними оцінками мільярди гривень (27,09 млрд. грн), не знайшли підтвердження під час аудиту.

Саме таким чином громадян вводили в оману ці «реформатори» для свого піару – особисто В. Гройсман та посадовці Мінекономрозвитку (М. Нефьодов).

Аналіз стану системи внутрішнього контролю (аудиту)

Фактично Мінекономрозвитку в особі Міністра, не організувало створення дієвої системи внутрішнього контролю, яка б дала змогу уникнути неефективного управління державним майном, та не здійснювало внутрішнього аудиту.

Виконання рекомендацій (пропозицій) Рахункової палати щодо аналізу стану публічних закупівель

Рахункова плата дала низку рекомендацій Уряду, посадовим особам Мінекономрозвитку та деяким державним органам влади.
Фактично, жодної рекомендації (пропозиції) Мінекономрозвитку не виконало. Таке саме становище по виконанню рекомендацій Рахункової палати та доручення Уряду і у інших державних органах влади.

Далі, Рахункова палата надає ВИСНОВКИ (12 пунктів), які починаються з того, що аудитором виявлено цілий ряд факторів, які свідчать про неефективне використання державного майна ДП «ПРОЗОРРО», що має негативні наслідки для бюджету.

Після висновків Рахункова палата знову надає ПРОПОЗИЦІЇ з семі пунктів, звертаю увагу у п. 7 зазначено: Направити матеріали щодо фактів виявлених порушень до Генеральної прокуратури України та НАБУ за підслідністю.

Невже знову буде ігнорування цього Звіту Рахункової палати та відсутність дій правоохоронних органів по фактам, які мають ознаки кримінального правопорушення, які встановила Рахункова палата?

Треба контролювати дії влади, не давати їм можливості порушувати законодавство та права громадян, знати та боротися за свої конституційні права та боротися проти свавілля чиновників.

Чи стане громадянин джерелом влади залежить від кожного з нас.

Блог автора – постійна ссилка на статтю
Качур Д. М. , член Громадської ради при ФДМУ , експерт з питань приватизації