Уповноважена Л. Денісова визнана судом порушником прав громадянина
Одним з важливих завдань, для нас громадян, є – сумісними зусиллями добитися виконання державними службовцям, депутатами, посадовими особами та органами влади прав громадянина та законів.
В черговий раз суд визнав протиправною бездіяльність Уповноваженого
У своїх попередніх статтях: «Уповноважена Л. Денісова пробила «дно» в захисті прав людини», «Суд визнав Уповноваженого з прав людини Л. Денісову порушником прав громадянина», «Уповноважена Л. Денісова дійшла «до дна» в захисті прав людини та встала проти прав громадян», «Уповноважена Л. Денісова порушує права людини» та «Л. Денісова вирішила стати Уповноваженим «проти» прав людини» я розповідав та наводив факти про порушення Уповноваженим з прав людини моїх прав при розгляді моїх заяв.
В черговий раз суд визнав протиправною бездіяльність Уповноваженого ВРУ з прав людини Л. Денисової при розгляді звернення Качура Д. М. та вирішив: Зобов’язати Уповноваженого Л. Денісову належно розглянути звернення Качура Д. М. з дотриманням порядку, встановлених Законом України «Про звернення громадян».
Які порушення прав та як діяти громадянину?
Відповідно до Закону «Про звернення громадян» ми маємо право на звернення до органів влади та посадових осіб з приводу порушень законодавства та при недоліках їхньої роботи. Цим законом встановлено порядок розгляду звернень та права громадян при розгляді заяв та скарг.
Тому, звертаючись до органів влади, я завжди зазначаю права, які потрібно виконати. Посадові особи звісно порушують мої права, тому що всі чиновники лякаються розгляду в присутності заявника заяв від фахівця «як чорт ладану». Тому після порушення чиновникам моїх прав, відповідно до законодавства про звернення та про Уповноваженого, я звертаюся до Уповноваженого за поновленням моїх прав. За порушення Закону України «Про звернення громадян» встановлена адміністративна відповідальність статтею 2127 КУпАП, а ст. 255 право на складання протоколу про адміністративне правопорушення по цій статті надано тільки Уповноваженому з прав людини.
Так Л. Денісова, яка зобов’язана поновити мої права, сама порушує права громадянина при розгляді звернення. Я деякий час намагався домогтися від Уповноваженого виконання моїх прав при розгляді звернення та поновлення порушених прав чиновниками, але зрозумів що це марно та подав 20 позовів до суду.
Тож на чиєму боці закон ?
І ось чергове рішення суду про визнання Л. Денісову порушницею прав громадянина. Здивувала позиція представника Уповноваженого та зміст апеляційної скарги про те, що я дискредитую діяльність Уповноваженого подавши 20 позовів до суду і тим самим визнаючи системні порушення прав Уповноваженим.
Тобто, замість вибачень за порушення моїх прав, за погану роботу по поновленню моїх прав Л. Денісова зазначила, що я їй заважаю працювати. Далі представник зазначив, що вони навмисно порушують мої права, тому що я приходив на перевірку заяв з журналістами та проводив відео стрім та відеозапис розгляду і це він вважає тиском.
Розумієте, відкритість спілкування вони вважають за тиск і гарно заначила суддя, що це не аргумент, бо законом дозволено публічне висвітлювання таких подій.
Знову представник зазначив про велику кількість моїх звернень, але у Уповноваженого не виникало думки, що ці звернення пов’язані з поганою роботою Уповноваженого Л. Денісової, яка зобов’язана здійснювати парламентський контроль по цим питань та зобов’язана складати адміністративні протоколи та передавати до суду.
Нахабність Л. Денісової, яка порушила мої права, яка не виконує своїх обов’язків полягає ще в тому, що вона за бюджетні кошти оскаржує в апеляційному суді рішення суду першої інстанції. Ще дивує в поведінці Л. Денісової це те, що як можна оскаржувати рішення суду про порушення моїх прав, коли в ст. 18 Закону чітко написані права, які потрібно виконати.
Позиція Верховного суду України
Також наводжу Позицію Верховного суду у Постанові по справі № 826/12287/16 від 31.01.2019 року6 «п. 17. Стаття 18 Закону України «Про звернення громадян» передбачає, що особа, яка звернулася із заявою чи скаргою має право особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої заяви чи скарги, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.
П. 18. При цьому, зазначені права, відповідно до ст. 19 Закону № 393/96-ВР забезпечуються обов’язком на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.
П. 20 Закон України «Про звернення громадян», ні будь-який інший нормативний акт не ставить у залежність можливість реалізації права особи викласти аргументи особі, що перевіряла , що перевіряла його скаргу, від форми розгляду цієї скарги (колегіально, одноособово, тощо).»
І далі у п. 21-24 цієї Постанови доводиться про обов’язковість запрошення громадянина на розгляд звернення.
Вам, читачу, зрозуміло щодо виконання прав громадян, але Л. Денісовій це не зрозуміло.
І ще додатково наведу позицію Верховного суду у Постанові по справі № 816/1346/16 від 20.02.2019 року «Верховний суд зазначає, що порядок та строки розгляду звернень громадян врегульовано Законом № 393/96-ВР, який є спеціальним щодо цих правовідносин. Локальні нормативно-правові акти з питань порядку та строків розгляду звернень громадян застосовуються до цих правовідносин у частині, що не суперечить спеціальному закону №393/96-ВР.»
Так ось маємо рішення судів, але на цей час Л. Денісова, яка займає посаду Уповноваженого з прав людини, встала на шлях невиконання деяких рішень суду та продовжує навмисно порушувати права громадянина.
Та на цей час Л. Денісова не виконала ні одного рішення суду в частині проведення розгляду заяви в присутності громадянина та тим самим встала на шлях кримінального правопорушення за невиконання рішення суду.
Звернення до Президента
Я з відповідними заявами звертався до Президента В. Зеленського, як до гаранта додержання Конституції з вимогами вжити заходів по усуненню від посади цієї громадянки, подати відповідну заяву про кримінальне правопорушення за невиконання рішень суду та вжити заходів по захисту моїх прав.
Після першого звернення, Президент не надав відповіді та так само, як і Л. Денісова, порушив права заявника при розгляді звернення. Звертався я до Президента повторно. Але тоді я віднісся до порушень з боку Президента толерантно, враховуючи його зайнятість в перші 120 днів президенства. Але ситуація з виконанням прав громадянина з кожним днем погіршується.
Сподіваюся, що наш народний Президент дотримається своїх слів, що права людини, виконання Конституції та Законів для нього це головне.
Кожен з нас повинен розуміти, що нам надані величезні права в управлінні державними справами та по контролю за діяльністю посадовців та органів влади, але для цього треба трішечки попрацювати: почитати статті 3, 5, 40 Конституції України та Закон України «Про звернення громадян» ( статті 1, 3, 5, 15, 18, 19, 20 Закону), скласти та подати заяву та добитися її розгляду відповідно до вимого Закону та досягати виконання зазначених у Законі прав громадянина. Шаблони звернень розміщені на сайті ІА «Активні громадяни» у розділі «Шаблони».
Тому, правильно складайте заяви до чиновників, зазначайте щодо виконання своїх прав і у разі порушень подавайте заяву до Уповноваженого щодо порушення Ваших прав чиновником та домагайтеся покарання держслужбовців, які порушили ВАШІ права та вимоги Законів.
Чи стане громадянин джерелом влади залежить від кожного з нас.
Блог автора – постійна ссилка на статтю
Качур Д. М. , член Громадської ради при ФДМУ , експерт з питань приватизації.